Була в дорозі я - звичайная подія:
Вокзал, автобус, напрямок, маршрут.
Людей багато скрізь, у кожного є мрія,
Цікаво, про що думає всяк тут?
Люблю, нераз, довкола наблюдати
За гомоном веселим дітлахів.
Тут можна погляд радості й журби спіймати,
Обійми друзів, лютість ворогів.
У когось у очах іскринка щастя,
До когось смуток й розпач надійшов,
По комусь видно - пережив ненастя,
А хтось щасливий весело пішов.
Хтось безтурботний, хтось мов щось шукає,
Байдужість в кОмусь, в комусь доброта.
Що в серці в них, хто в ньому проживає,
Чи місце там знайшлося для Христа?
Й сьогодні я вдивлялася в обличчя,
"Скажи, Христос, щось для мого життя".
Тихенько вітер повівав на віття
Поотдаль рослого міцного деревця.
І ось у раз, о що це перед мною? -
Я звиклась тут до мирного життя,
А хтось давно зустрівшись із війною,
Кидав рідню, своїх і дім отця.
Платформа, людно...два брати обнявшись
З словом останнім направлялись в путь,
Не плакали, та як вони прощались!..
Чи ще побачаться - не в силі це збагнуть.
Обійми міцні, братнії обійми,
О, скільки в них і горя й теплоти...
Не будьмо збайдужнілими, не стіймо,
Несім до Бога за мир молитви!
Вони стояли, мало говорили,
В невідані курили цигарки.
Ще бачились та вже вони тужили,
Бо мить іще й розійдуться шляхи.
Час надійшов, автобус вирушає,
Слова останні линуть із груді,
Бо ось розлука, брат брата кидає,
Так важко-важко в кожного в душі.
І проводир до іншого промовив, -
О, скільки болі і любві в словах!
Він владно так до братика промовив,
А очі потуманіли в сльозах.
"Усе, братан, давай, пора, автобус,
Одне прошу тримайся там, живи.
Ти ради нас, о виживи, мій брате,
Одне лише, одне прошу - прийди."
Міцні обійми, чоловічі руки,
Обоє сильні, двоє молоді,
А всерці їх уже багато муки,
Коли це знов побачаться вони?
Не будь, читаче, ти собі байдужим,
До сліз чужих, до чиєїсь біди,
Будь милосердним, співчутливим мужем,
Молися Богу, мимо не іди.
Бо ми не знаємо що впереді чекає
Та вірим, прагнем світлої мети,
Проси Христа, Він війни припиняє,
Скажи як є, іди до Нього, йди.
Обоє ми, всі станьмо на коліна,
Несім благання наші до Христа.
Покаймося, тоді настане зміна,
Хай чують нас, хай чують небеса.
Хай Милосердний Бог нам допоможе,
Нехай невинная не ллється кров.
Просім Його, Живий Він, Він поможе -
В серцях людей воскресне хай любов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Боль - Pavel Mironov *Чизэл ( врачи г. Донецка открыли франтитную пазуху в правой лобовой части головы. Мне было 19 лет. Франтоэтмоэндотомия диагноз.
Наркоз действовал только 30мин. Операция шла 3часа45мин.
Моя родная мать научила меня с детства молиться Богу. Она рассказывала детям о том, что каждый ребенок имеет своего ангела.,, В трудный час молитесь Господу и Он пошлет вам своего ангела" говорила она. И вот здесь как никогда раньше пригодился опыт молитвы. Тот самый ангел с которым познакомила меня в детстве мама, стоял рядом со мной. Я ощущал невыносимую боль
во время вскытия черепа и чистки. Я кричал и плакал как ребенок. Руки и ноги были привязаны к операционному столу. Слезы и кровь смешались вместе и текли за шею по подголовнику и под меня. Общий наркоз был противопоказан. Вдруг я услышал голос асистента-врача:
,,Павел. Операцию ведет Ильянора Михайловна.У нее ручки как у ангела..." О Боже :,, подумал я, что это случайность, что я слышу это самое дорогое слово (Ангела) во время моей молитвы о помощи к Богу? О нет. Ты здесь Господь!
Операция закончилась. Кто меня может переубедить ,что Господа нет. Двое человек в этом же госпитале с таким же диагнозом, молодые как я, получили заболевание на Черном море в г.Одесса, где заболел и я, умерли.
Меня Господь хранит по сей день.
Остаточные явления перенесенного реногенного менингита сопровождают меня каждый день. Но Ангел всегда со мной. Только Он дает силы для жизни.
Дорогой друг! Не забывай о том,что и у тебя есть Ангел. Не имеет значения, веришь ли ты в это или нет, мой совет тебе-молиться.
Вера - это дар Божий. Она появляется после молитвы.
Не можешь молиться, я буду молиться за тебя, только сообщи кто ты, и о чем просишь молиться.
Бог работает 24часа в сутки,7дней в неделю. Не забудь появиться к Нему на апойтмент. Возможно не придется являться к земным врачам. Желаю здоровья!!!!!!!!!
