Ти призначив побаченя
На перехресті віків.
Тиховодя любові –
В розбитому серці Голгофи.
Надміром сплачено
Ціну за смертність гріхів.
Краплями крові
Плаче розіп’яте Слово.
Помираю без Істини.
Битва з собою – пуста…
Світові катастрофи
Не мають жодного значення…
Падають іскрами
Сльози на руки Христа.
В сутінь Голгофи
Я іду на побачення.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Веди меня! - Сотниченко Андрей написано в 2001г.все мои стихи дороги мне,однако это-одно из тех,что люблю в качестве молитвы читать пред Богом,так уж повелось само собой :)
